Про теорію Великого вибуху, чорну діру, матерію

  

Теоретичні дослідження

УДК 52

Про теорію Великого вибуху, чорну діру, матерію

 

Петро Іванович Чорнолата

Анотація:

Наука про зародження нашого Всесвіту. Квант простору, квант часу, гравітація (просторово-часово-гравітаційний континуум).

Прозора просторово-часово-гравітаційна зірка. Будова та розміри новоутвореної гравітаційної зірки. Зародження нашого Всесвіту:  Щільна енергія. Прозора фундаментальна частинка (темна енергія). Прозора найдрібніша частинка (темна матерія). Магне. Фотон. Електрон.  Нейтрино, протон, нейтрон, кварки. Великий вибух. Розширення Всесвіту. Будова речовини. Схема зародження нашого Всесвіту.  Радіоактивність. Гравітаційні сталі. Теорія всього.

 

Об’єкт дослідження: будова Всесвіту

 

Ключові слова: кванти простору, кванти часу, гравітаційна зірка, прозора фундаментальна частинка (темна енергія), прозора найдрібніша частинка (темна матерія), частинка магне

 

Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №90487, Україна

Наука про зародження нашого Всесвіту

Вивчаючи властивості Матерії, Простору, Часу, Гравітації, Енергії - наука створила теорію Великого вибуху. Основою Великого вибуху наука вважає Щільну енергію а причиною Великого вибуху - патологічні властивості, нескінченна густина та температура Щільної енергії. Згідно наукових досліджень до  Великого вибуху густина Щільної енергії -  виражалась числом більшим від 1×10⁹⁶, а температура була приблизно - 10 000 трильйонів трильйонів градусів.

Зауважимо: "Чіткого  визначання Щільна енергія та її патологічні властивості в даний час немає", а визначення нескінченні густина і температура суперечить саме собі адже нескінченність ніколи не приведе до Великого вибуху.

Наукові теорії вказують, що наш Всесвіт має властивість розширюватись (в даний час наш Всесвіт - розширюється) а потім стискатись до надзвичайно малого об'єму в якому не діють жодні або відомі нам фізичні закони (Щільна енергія).

В момент Великого вибуху вся речовина була стиснута буквально в ніщо одна-єдина точка (діаметр - якої невідомий) - сингулярність  (латинське - singularis - єдиний, особливий) -  доречне запитання, що призвело до Великого вибуху та, які його складники.

1. Терміни

Для початку розглянемо, як наука визначила терміни: матерія, маса, темна енергія, темна матерія, наш Всесвіт, простір, час, гравітація, вакуум, хвиля, енергія, речовина, радіоактивність,елементарні частинки, квант.

Матерія (англійською -  matter, substance) - основа буття, яка проявляється у всій різноманітності і багатогранності об’єктів, процесів, явищ мікросвіту, макросвіту, мегасвіту. Існує в русі, розвитку та взаємоперетвореннях. У фізиці виділено два фундаментальні види матерії - речовина та фізичні поля. Але в рамках квантової теорії поля будь-яка частинка описується квантованим фізичним полем. Дослідження науковців стверджують що загальне число грамів речовини у нашому Всесвіті (зорі, міжзоряний газ, галактики, темна енергія, темна матерія) - складає 25,0 нональонів (2,5×10⁵⁵ g).

Маса - фізична величина, яка є однією з основних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості.

Основна частина маси атома (більше - 99,9%) зосереджена в ядрі.

Темна енергія (англійською – dark energy) в космології гіпотетична форма енергії, що має від'ємний тиск і рівномірно заповнює весь простір нашого Всесвіту. Згідно з  положеннями загальної теорії відносності гравітація залежить не лише від маси, але і від тиску, до того ж від'ємний тиск має породжувати відштовхування, антигравітацію. Згідно з останніми даними, було виявлено прискорення розширення нашого Всесвіту в космологічних масштабах. Темна енергія має складати значну частину так званої прихованої маси нашого Всесвіту.

Існує два наукові варіанти пояснення сутності темної енергії:

Темна енергія є космологічна стала - незмінна енергетична густина, що рівномірно заповнює простір.

Темна енергія є квінтесенція - динамічне поле, енергетична густина якого може змінюватися в просторі-часі.

Загальне число грамів темної енергії у нашого Всесвіту рівне 17,075×10⁵⁴ g (68,3%).

Темна матерія (англійською - dark mater) загальне число грамів у нашому Всесвіті, якої рівне 6,7×10⁵⁴ g (26,8%) - головною властивістю якої є гравітаційна взаємодія. Темна матерія може складати до 90% від загальної маси галактики, а може бути відсутньою, як у деяких карликових галактиках.

Наш Всесвіт (зорі, міжзоряний газ, галактики) загальне числом грамів речовини за сучасними мірками це тільки 1,225×10⁵⁴ g (4,9%).

Простір - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події.

Час - координата простору часу, вздовж якого протягнуті світлові лінії фізичних (матеріальних) тіл.

Гравітація - (англійською - gravity) прискорення пропорційне силі гравітаційної взаємодії, яка в свою чергу обернено пропорційна квадрату відстані між взаємодіючими об'єктами.

Гравітація - властивість тіл із масою притягуватись одне до одного. Гравітаційна взаємодія найслабша із фундаментальних взаємодій, однак її характерною особливістю є те, що тіла, які мають масу, завжди притягуються одне до одного. За законами гравітації відбувається рух астрономічних об’єктів у нашому Всесвіті.

Вакуум або порожнина - (англійською - vacuum, латинською - vacuus - порожній) - багатозначний фізичний термін, який у залежності від контексту може означати:

- частковий вакуум - розріджений стан газу, тиск якого менший від атмосферного;

- ідеальний вакуум - ідеальна абстракцію, простір, у якому немає зовсім речовини;

- вакуумний стан - фізична система без часточок і квантів поля.

Це найнижчий стан квантової системи, при якому її енергія є мінімальною. Згідно з принципом невизначеності для такого вакууму певна частина фізичних величин не може бути точно визначеною.

Хвиля - відомо декілька визначень хвилі:

- хвиля це зміна стану середовища (інформація, збурення), що поширюється в просторі й переносить енергію. В багатьох випадках з поширенням хвиль пов’язано передачу інформації;

- хвиля - процес розповсюдження коливань у будь-якому фізичному середовищі. Хвильовий процес - процес передачі коливань. При цьому частинки середовища не рухаються разом з хвилею, а коливаються навколо своїх положень рівноваги.

Хвилі характеризують величиною збурення - амплітудою й напрямком поширення.

Енергія (від грецького ενεργός - діяльний) - це скалярна фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії. Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може тільки переходити з одного стану в інший (закон збереження енергії). Внаслідок існування закону збереження енергії термін "енергія" поєднує всі явища природи в одне ціле, є загальною характеристикою стану фізичних тіл і фізичних полів.

Речовина - вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд.

Радіоактивність (латинською radius - промінь та activus - діючий) - здатність нестійких ядер атомів самовільно перетворюватися в більш стійкі та стабільні ядра.

Елементарні частинки (r ≈ від 1×10^{-20 m} до 1×10^{-25 m})  - найдрібніші суб’ядерні частинки речовини або фізичного поля, які мають складну внутрішню структуру, проте розділити їх на  складові частинки неможливо. Це дискретні  структурні елементи, що можуть існувати в неасоційованому стані. Найхарактернішою ознакою елементарних частинок є їх здатність до перетворень і взаємодії, при цьому дочірні частинки - це не структурні складові материнських, вони народжуються при актах перетворення. За властивостями елементарні частинки поділяють на такі групи: фотони, лептони, мезони й баріони (нуклони й гіперони). Загальна характеристика елементарних частинок: електричний заряд, маса, тривалість життя, спін, лептонний і баріонний заряди, дивність (квантове число). Наукова теорія стверджує, що елементарні частинки не утворились першими після Великого вибуху  Щільної енергії. Після Великого вибуху Щільної енергії, наш Всесвіт подолав свою Комптонівську довжину хвилі "..приблизно після 5,39121×10^-44 s (час Планка) почалась Планківська епоха: у цей час гравітація відокремилася від інших полів". А відомі елементарні частинки сучасна наука не вважає такими, що були на протязі всього існування нашого Всесвіту. У момент часу 10^-33 s після Великого вибуху Щільної енергії існували "частинки-прабатьки" - преони з енергією понад 1015 GeV.

Прямими "потомками" преонів стали кварки, що приблизно біля 10^-6 s після  Великого вибуху Щільної енергії утворили протони і нейтрони. В даний час науковці вважають лептони і кварки (спільно з калібрувальними бозонами) "фундаментальними частинками" будови речовини.

Квант (латинське - guantus) - елементарна дискретна неподільна порція фізичної величини (квант енергії, квант поля, квант світла, квант магнітного потоку, квант провідності).

   Якщо бути об’єктивним то тільки деякі із термінів є чітко встановленими, зрозумілими і доступними, тоді як більшість це пояснення причин, наслідків та певних властивостей:  матерії, маси, простору, часу, гравітації, вакууму, хвилі, енергії, речовини не кажучи вже про темну матерію та темну енергію.

 

2. E = mc²

Частинка піску, молекула води, нейтрон, електрон, фотон, темна матерія, темна енергія - це є енергія згідно рівняння А. Ейнштейна E = mc².  Загальна енергія нашого Всесвіту:

Е = 2,50×10⁵²  kg × (3×10⁸  m/s)² = 22,5×10⁶⁸ J.

 

3. Квант простору, квант часу, гравітація

 (просторово-часово-гравітаційний континуум)

Наукові досягнення сучасної фізики стверджують: "Просторово-часовий континуум - це безперервне різноманіття, воно не плоске, але може змінювати кривизну динамічно, залежно від умов" (латинське continuum - безперервний). 

Наше твердження: просторово-часовий континуум (далі - просторово-часово-гравітаційний континуум чи нескінченність) утворений квантами - простір (латинською - spatium, скорочено - s), та квантами - час (англійською - time, скорочено - t), які рівні довжині Планка (λ = 1,61624×10^{-35 m}). Швидкість руху квантів s та t  рівна: 6,18719×10³⁴ m/s (1 ÷ 1,61624×10^-35). Безперервно рухаючись один крізь одного кванти s і t створили постійно діючу силу - гравітацію (g) - одну із чотирьох фундаментальних взаємодій, яка не відділялась в момент Великого вибуху Щільної енергії. Перетин між собою тільки квантів s це - простір, тільки квантів t це - час. Мить безперервного руху один крізь одного  квантів s і t назвемо "умовний квант простору-часу та гравітації" (скорочено - квант stg). Гравітаційна дія квантів s і t в нескінченності та між всіма матеріальними точками (тілами) нашого Всесвіту й за його межами відбувається з швидкістю 6,18719×10³⁴ m/s.

Властивість  квантів s чи t:  об’єм (умовно -  Vкуля) = 2,21062×10^{-105 m3}

[(4 × 3,14159 × (0,80812×10^{-35 m})³) ÷ 3], маса = 0(нуль),

електричний заряд = 0(нуль),  енергія = 1,91657×10^-138 J(п.5.1), які при швидкості 6,18719×10³⁴ m/s  обертаються навколо свого центру s - ліво, t - право (пропелер в "кулі").

В матеріальних точках (тілах) нашого Всесвіту (зірки, планети, молекули, атоми, елементарні частинки, темна матерія, темна енергія), кванти s і t, зменшують швидкість руху до 2,06239×10²⁶ m/s (6,18719×10³⁴ ÷ 3×10⁸) та створюють силу гравітаційної взаємодії матеріальних точок (тіл) між собою (п.5.10), а в чорних дірах зменшивши швидкість руху до 2,29154×10⁹ m/s (6,18719×10³⁴ ÷ (3×10⁸)³) створюють надпотужну змінну силу гравітаційної взаємодії здатну зруйнувати будь які матеріальні точки (тіла) (п.5.10).

Якщо розглянути отримані науковцями зображення нестійких чи стійких елементарних частинок то стає зрозумілим ця подія відбувається в середовищі, яке можуть створити тільки кванти s і t. Відношення об’єму елементарної частинки 4,18878×10^{-66 m3} ([4 × 3,14159 × (1×10^{-22 m})³] ÷ 3) до об’єму кванту s чи кванту t 2,21062×10^{-105 m3}, як 1 до 1,89484×10³⁹.

Одиниця вакууму - це 2,21062×10¹⁰⁵ квантів s чи квантів t в 1 m³.

Класифікація, умовна будова квантів s і t, (кванту stg) в таблиці 2.

 

4. Прозора просторово-часово-гравітаційна зірка

Завдяки дослідженням Джона Мітчелла наука стверджує:  астрофізичний об'єкт, може створити настільки потужну силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, в тому числі світло. Такий об’єкт Джон Арчибальд Вілерв назвав - Чорна діра - у доповіді "Our Universe: the Known and Unknown" 29 грудня 1967 року. Ми пропонуємо: прозора просторово-часово-гравітаційна зірка (далі - гравітаційна зірка).

1 - наукові твердження про властивості чорної діри в таблиці 1;

2 - наше твердження про властивості гравітаційної зірки в таблиці 1.

Таблиця 1

1 Розмір чорної діри може бути менше розміру атома чи мільйони метрів.    Чорна діра  утворюється, коли: - у зорі масою понад 10 мас Сонця закінчуються джерело енергії, але гравітація зорі залишається практично не змінною; - в ядрі виникають умови, коли нейтрон стає стабільною часткою. За таких умов значна частина електронів поєднується з вільними протонами. Таким чином, тиск виродженого газу не може більше утримувати рівновагу зорі..… - ядро зорі зазнає колапсу і набуває густини, що близька до густини атомного ядра, - нарешті, настає момент, коли навіть світло не може подолати гравітаційний бар'єр. Зірка зникає: утворюється те, що ми називаємо чорною дірою.

2 Обчислимо  об’єм та радіус новоутвореної гравітаційної зірки утвореної зіркою, що мала масу в 10 раз більшу за масу Сонця: - r Сонця = 7×108 m; - V Сонця = (4 × 3,14159 × (7×108 m)3) ÷ 3 = 14,36753×1026 m3; - V зірки, що мала масу в 10 раз більшу за масу Сонця = 14,36753×1027 m3; - V новоутвореної гравітаційної зірки = 14,36753×1027 m3 ÷ (14,36753×1017) = 1×1010 m3, де: - 14,36753×1017 - число зменшення V зірки, яка мала масу в 10 раз більшу за масу Сонця; - r(gs) новоутвореної гравітаційної зірки = [4 × 3,14159 × (r(gs))3] ÷ 3 = 1×1010 m3; r(gs ) = 3√2,38732×109 m3 = 1,33651×103 m (1336,51 m). Колапс зорі масою понад 10 мас Сонця (1,98855×1031 kg) (маса ядра містить 0,5% атомів Н)  руйнує в її ядрі 5,29834×1057 частинок tfp до 6,49932×10142 квантів s і t 1,98855×1028 g ÷ 1,436753×1037 = 1,38405×10-9 g (5,29834×1057 частинок tfp), де: - 1,436753×1037 - це добуток чисел: 14,36753×1027 (рівне V зірки, що мала масу в 10 раз більшу за масу Сонця  помножене на 1×1010 (рівне V новоутвореної гравітаційної зірки). Кількість квантів s і t в 1 m3  новоутвореної гравітаційної зірки із зірки, що мала масу в 10 раз більшу за масу Сонця:  (14,36753×1027 m3 ÷1 m3) × 2,21062×10105/m3= 6,49932×10132/m3. Загальна кількість квантів s і t в новоутвореній гравітаційній зірці, із зірки що мала масу в 10 раз більшу за масу Сонця: (1×1010 m3 × 6,49932×10132/m3) = 6,49932×10142. В обмеженому об’ємі (V = 1×1010 m3) 6,49932×10142 квантів s і t, які рухаються з швидкістю ≈ 2,29154×109 m/s - утворюють гравітаційну зірку.

1 Кінцевий стан чорної діри стаціонарний, правильний лише у звичайних рамках, але не для квантової теорії тяжіння.

2 Кінцевий стан гравітаційної зірки стаціонарний, правильний  для будь яких теорій, адже вона утворена тільки з квантів s і t.

1 Квантові ефекти ведуть до того, що насправді чорна діра повинна безупинно випромінювати, втрачаючи при цьому свою енергію.

2 Квантові ефекти - гравітаційні хвилі - можливі тільки при злитті гравітаційних зірок. Гравітаційна зірка не втрачає свою енергію та кванти s і t.

1 Розглядаючи чисто динамічну задачу про народження частинок в такому гравітаційному полі, С. Гокінг в 1975 р. показав, що воно робить фізичний вакуум нестійким: завжди присутні в ньому віртуальні (короткоживучі) частинки перетворюються в реальні (довго живучі). У вакуумі поблизу горизонту подій поле народжує пари частинок, причому одна з компонент пари йде всередину чорної діри, займаючи стан з негативною енергією, а інша, що має позитивну енергію, вилітає назовні і може бути зареєстрована спостерігачем.

2 Гравітаційна зірка руйнує речовину до реальних атомів, елементарних частинок, квантів.

Продовження таблиці 1

1 Сучасна теорія чорних дір ґрунтується на загальній теорії відносності Ейнштейна. Вона припускає, що гравітаційне поле являє собою прояв викривлення простору-часу (яке, таким чином, виявляється псевдоріманове, а не псевдоевклідове, як у спеціальній теорії відносності).

2 "Викривлення простору-часу" це - зменшення швидкості руху та збільшення кількості квантів s(ущільнення простору) і t(сповільнення часу) в 1 m3 - зростання змінної гравітаційної сили Gshift-gs (п.5.10) гравітаційної зірки.

1 Навколо чорної діри можна побудувати уявну поверхню, з-під якої не може виходити випромінювання, така поверхня називається горизонтом подій.

2 Поверхня навколо гравітаційної зірки утворена ергосферою (правильно - тор, від межі статичності до горизонту подій) та горизонтом подій (Схема 1). Завдяки змінній гравітаційній силі Gshift-gs (п.5.10) гравітаційна зірка з космічного простору в тор втягує речовину, яку руйнує до атомів, ядер, протонів, нейтронів, електронів, рентгенівських променів, γ-променів, фотонів, частинок mp, частинок tsp (залишок - випромінювання Гокінга). У сферах горизонту подій: - видимій - частинки tsp руйнуються до частинок tfp і тільки одна частинка tfp з 1,0×1015 втягується до руйнівної сфери (залишок - випромінювання Гокінга); - руйнівній - частинки tfp руйнуються до квантів s, t і тільки два кванти (один s та один t) з 1,0×1020 втягується до квантової сфери (залишок - випромінювання Гокінга); - квантовій - кванти s і t зменшивши швидкість руху до ≈ 2,29154×109 m/s рухаються в об'єм гравітаційної зірки.

1 Чорна діра може мати три фізичні параметри: масу, електричний заряд і момент імпульсу.

2 Гравітаційна зірка має чотири фізичні параметри: момент імпульсу, масу - нуль, заряд - нуль, енергію (6,49932×10142 × 1,91657×10-138 J (п.5.1) = 124564,0173 J(новоутворена).

1 У надрах чорної діри кривизна сили гравітації сягає нескінченності в області, яка називається сингулярністю.  Для чорних дір, які не обертаються, сингулярність має форму точки. Сингулярність чорної діри, яка обертається, має форму кільця.

2 Зростаюча гравітаційна змінна Gshift-gs (п.5.10), завдяки накопиченню гравітаційною зіркою квантів s і t, утримує всі матеріальні точки (тіла) галактики. Обертається чи не обертається гравітаційна зірка навколо власної вісі - її форма - куля.

 

Будова та розміри новоутвореної гравітаційної зірки

Схема 1

 

 

1 - Тор -  r(кола тору) ≈ 1,0×10¹⁰m.
2 - Товщина сфер горизонту подій:
       2.1 - видима ≈ 1,1×10¹ m, 2.2 - руйнівна ≈ 0,1×10¹ m, 2.3 - квантова ≈ 1,1×10⁶ m.
3 - Гравітаційна зірка R = 1336,51 m(новоутворена).
4 - Випромінювання Гокінга з межі дотику тора до видимої сфери, з видимої та руйнівної сфер.
Гравітаційна зірка, її сфери це тільки один із багатьох видів існування енергії та матерії, що формою подібна до тропічного циклону на Землі.
Врешті решт гравітаційні зірки зруйнують всю речовину галактик та утворять з квантів s і t кулю - Щільну енергію. За час 13,7 мільярди років гравітаційні зірки зруйнували 10,0% речовини нашого Всесвіту.

 

5. Зародження нашого Всесвіту

5.1 Щільна енергія

Утворення Щільної енергії (англійською – Density energy, скорочено - De):

- гравітаційні коливання в просторово-часово-гравітаційному континуумі створені різницею густин в різних об’ємах, об'єктах (кількість квантів s і t в 1м³);

- нерівномірна густина просторово-часово-гравітаційного континууму через розщеплення гравітаційними зірками: нейтронів, протонів, нейтрино, електронів, будь якого випромінювання, темної матерії, темної енергії - до квантів s і t;

- об'єднання гравітаційних зірок в Щільну енергію діаметром 1 світловий рік.

Об’єм Щільної енергії діаметром 1 світловий рік (скорочено - VDe):

VDe = [4 × 3,14159 × (4,73036×10¹⁵ m)³] ÷ 3 = 4,43374×10⁴⁷ m³,

де:

- 4,73036×10¹⁵ m (9,46073×10¹⁵ m(світловий рік) ÷ 2);

-  кількість квантів s і t в Щільній енергії необхідних для створення нашого Всесвіту:

Σ s і t = (2,5×10⁵⁵ g × 6,49932×10¹⁴²) ÷ 1,38405×10^{-9 g} = 11,73967×10²⁰⁶,

де:

- 2,5×10⁵⁵ g - загальне число грамів речовини у нашому Всесвіті (галактики, зорі, міжзоряний газ, темна матерія, темна енергія);

- 1,38405×10^{-9 g} - кількість зруйнованої речовини до квантів s і t в зірці, маса якої в 10 раз більшу за масу Сонця (таблиця 1 сторінка 8);

- 6,49932×10¹⁴² - загальна кількість квантів s і t, що утворені із 1,38405×10^{-9 g} зруйнованої речовини в зірці масою в 10 раз більшу за масу Сонця (таблиця 1 сторінка 8).

Тобто 1 g речовини містить 4,69586×10¹⁵¹ квантів s чи t [(11,73967×10²⁰⁶ × 1 g) ÷

÷ 2,5×10⁵⁵ g];

- енергія одного кванту s чи кванту t:

Е s = Е t = 22,5×10⁶⁸ J ÷ 11,73967×10²⁰⁶  = 1,91657×10^-138 J.

Електричний заряд та маса Щільної енергії рівні нулю.

5.2 Прозора фундаментальна частинка (темна енергія)

В Щільній енергії з 11,73967×10²⁰⁶ квантів s і t швидкість перетину, яких зменшилась до нуля за час від 5,39121×10^-44 s до 5,39121×10^-35 s завдяки з'єднанню (акреція) утворилось 2,5×10⁵² kg речовини - прозорі фундаментальні частинки tfp (tfp - transparent fundamental particle) (темна енергія) - народився наш Всесвіт.

Радіус частинки tfp(куля) це довжина Планка помножена на 1,08×10³ (різниця розподілу між планківською та субатомною величинами):

1,61624×10^{-35 m} × 1,08×10³ = 1,74553×10^{-32 m}.

Об'єм частинки tfp:

[4 × 3,14159 × (1,74553×10^{-32 m})³] ÷ 3 = 22,27769×10^{-96 m3}.

Маса однієї частинки tfp:

m tfp  = (1,61624×10^-35 × 1,61624×10^-35) × 1 kg = 2,61223×10^{-70 kg} (2,61223×10^{-67 g}),

де:

- 1,61624×10^-35 - число, що чисельно рівне довжині Планка.

Густина(ρ) частинок tfp:

ρ tfp = 2,61223×10^{-70 kg} ÷ 22,27769×10^{-96 m3} = 1,17257×10²⁵ kg/m³. 

З'єднання (акреція) квантів s і t створила (сто відсотків):

2,5×10⁵⁵ g ÷ 2,61223×10^{-67 g} = 9,57036×10¹²¹ частинок tfp.

Для утворення однієї частинки tfp пропорційно (1 ÷ 1) з'єднувались кванти s і t:

11,73967×10²⁰⁶ ÷ 9,57036×10¹²¹ = 1,22667×10⁸⁵,

де: 

- 11,73967×10²⁰⁶ - кількість квантів s і t, що утворили Щільну енергію(п.5.1);

- 9,57036×10¹²¹ - створені частинки tfp.

Кількість 68,3% частинок tfp нашого Всесвіту:

9,57036×10¹²¹ × 68,3% ÷ 100% = 6,53655×10¹²¹.

Маса 68,3% частинок tfp нашого Всесвіту:

6,53655×10¹²¹ × 2,61223×10^{-67 g} = 17,075×10⁵⁴ g.

Енергія 68,3% частинок tfp нашого Всесвіту:

17,075×10⁵¹ kg × (3×10⁸ m/s)² = 15,3675×10⁶⁸ J.

Енергія однієї частинки tfp = 22,5×10⁶⁸ J ÷ 9,57036×10¹²¹ = 2,35100×10^-53 J.

Густина(ρ) нашого Всесвіту створена частинками tfp в об’ємі 4,43374×10⁴⁷ m³ дорівнювала:

2,50×10⁵² kg ÷ 4,43374×10⁴⁷ m³ = 5,63858×10⁴ kg/m³.

Врахувавши масу 17,075×10⁵⁴ g (68,3%) частинок tfp нашого Всесвіту та масу одної частинки tfp 2,61223×10^{-67 g} висновок такий:

- з'єднання (акреція) частинок tfp утворило частинки темної матерії;

- рухаючись з швидкістю с(світла) 68,3% частинок tfp рівномірно заповнюють простір нашого Всесвіту, але заповнюючи простір за межами нашого Всесвіту через різницю густин - збільшують відстань між собою, що зменшує густину нашого Всесвіту та збільшує відстані між складовими нашого Всесвіту;

- проявляють себе тільки в слабкій гравітаційній взаємодії, не створюють від'ємного тиску, який би породжував  відштовхування чи антигравітацію.

Класифікація, властивості частинки tfp в таблиці 2.

5.3 Прозора найдрібніша частинка (темна матерія)

З’єднання (акреція) частинок tfp, завдяки - гравітаційній, електромагнітній, сильній і слабкій взаємодіям, за час від 5,3×10^-35 s до 1,1×10¹ s утворило 31,7% частинок темної матерії - прозорі найдрібніші частинки tsp (tsp - transparent smallest particle).

З'єднання (акреція) 1,1×10³ частинок tfp утворювало одну частинку tsp(куля) масою:

2,61223×10^-70  kg × 1,1×10³ = 2,87345×10^-67  kg (2,87345×10^-64  g).

Радіус частинки tsp це радіус частинки tfp помножений на 1,1×10² (різниця між радіусами):

1,74553×10^{-32 m} × 1,1×10² = 1,92008×10^{-30 m}.

Об'єм однієї частинки tsp: [4 × 3,14159 × (1,92008×10^{-30 m})³] ÷ 3 = 29,65146^{-90 m3}.

Густина(ρ) частинок tsp:

ρ tsp = 2,87345×10^{-67 kg} ÷ 29,65146^{-90 m3} = 9,69075×10²¹ kg/m³.

З'єднання 100% частинок tfp утворило би:

2,5×10⁵⁵ g ÷ 2,87345×10^{-64 g} = 8,70034×10¹¹⁸ частинок tsp.

В нашому Всесвіті утворено тільки 31,7% частинок tsp:

8,70034×10¹¹⁸ × 31,7% ÷ 100% = 2,75801×10¹¹⁸.

Маса 31,7% частинок tsp:

2,75801×10¹¹⁸ × 2,87345×10^{-64 g} = 7,925×10⁵⁴ g.

Кількість 26,8% частинок tsp нашого Всесвіту:

8,70034×10¹¹⁸ × 26,8% ÷ 100% = 2,33169×10¹¹⁸.

Маса 26,8% частинок tsp нашого Всесвіту:

2,33169×10¹¹⁸ × 2,87345×10^{-64 g} = 6,7×10⁵⁴ g.

Кількість 4,9% частинок tsp, що утворили речовину нашого Всесвіту:

8,70034×10¹¹⁸ × 4,9% ÷ 100% = 4,26316×10¹¹⁷.

Енергія 26,8% частинок tsp нашого Всесвіту:

6,7×10⁵¹ kg × (3×10⁸ m/s)² = 6,03×10⁶⁸ J.

Енергія 31,7% частинок tsp:

7,925×10⁵¹kg × (3×10⁸m/s)² = 7,1325×10⁶⁸J.

Енергія однієї частинки tsp:

7,1325×10⁶⁸ J ÷ 2,75801×10¹¹⁸= 2,58610×10^-50 J.

Врахувавши масу 6,7×10⁵⁴ g (26,8%) частинок tsp нашого Всесвіту та масу однієї частинки tsp 2,87345×10^{-64 g} висновок такий:

- основа будови 4,9% речовини нашого Всесвіту;

- утворення частинок tsp створило три із чотирьох фундаментальних взаємодій: електромагнітну, сильну і слабку;

- рухаючись з швидкістю с (світла) 26,8% частинок tsp заповнюють простір за межами нашого Всесвіту, але через різницю густин збільшують відстань між собою, частинками tfp, речовиною в нашому Всесвіті;

- через розширення нашого Всесвіту 26,8% частинок tsp не можуть рівномірно заповнити простори нашого Всесвіту.

Класифікація, властивості частинки tsp в таблиці 2.

5.4 Магне

З’єднання (акреція) частинок tsp за час від 1,1×10¹ s до 1,1×10³ s утворило прозорі частинки магне mp (mp - magnetic particle) (куля, зі швидкістю руху ≈ 3×10⁸ m/s).

Частинки mp:

- маса mp = 3,16079×10^{-62 kg} (2,87345×10^{-67 kg} (маса частинки tsp) × 1,1×10⁵

(кількість з’єднаних частинок tsp);

- радіус mp = 2,11208×10^{-28 m} (1,92008×10^{-30 m} (радіус частинки tsp) × 1,1×10²

  (різниця між радіусами);

- об’єм mp = 39,46565×10^-84 m³[4 × 3,14159 × (2,11208×10^{-28 m})³] ÷ 3);

- ρ mp = 8,00896×10²⁰ kg/m³ (3,16079×10^{-62 kg} ÷ 39,46565×10^{-84 m3}).

Енергія (динамо-ефект, електричний струм, стиснення чи їх комбінація) діючи на джерело частинок mp - речовину (від фотона до нейтрона) - створюють випромінювання - поглинання (циркуляція) рух частинок mp від полюсу до полюсу речовини.  Частинка mp найменша матеріальна частинка магніту, що здатна передати електричну взаємодію.

(Практичний експеримент з виявлення чи створення частинки mp, частинки tsp, частинки tfp, кванту s, кванту t в даний час не можливий, але обчислення вказують на їхню наявність).

5.5 Фотон

З’єднання (акреція) частинок mp за час від 1,1×10³ s до 1,1×10⁴ s утворило частинки фотони, які через швидкість руху ≈ 3×10⁸ m/s та дію гравітації, безперервно пульсуючи - змінюють об’єм від "сфера-частинка" (скорочено - "сфера") до "сфероїд витягнутий-частинка" (скорочено - "сфероїд").

Частинка червоний фотон (red photon):

- маса "сфера"-"сфероїд" (1eV/c² = 1,78266184(4)×10^{-36 kg})

1,68×10^-22 eV/c² = 2,99487×10^{-58 kg} = 3,16079×10^{-62 kg} (маса частинки mp) ×

    × 0,9475067·10⁴(частинок mp),

1,98×10^-22 eV/c² = 3,52966×10^{-58 kg} = 3,16079×10^{-62 kg} (маса частинки mp) ×

    × 1,1167050×10⁴(частинок mp);

- радіус "сфера"(3,52966×10^{-58 kg}) = 2,34440×10^{-26 m} (2,11208×10^{-28 m} (радіус

  частинки mp) × 1,11×10²(різниця між радіусами));

- об’єм "сфера"-"сфероїд"(3,52966×10^{-58 kg}) (V = (4πr²) ÷ 3) = 53,97384×10^-78 m³[4 ×

× 3,14159 × (2,34440×10^{-26 m})³] ÷ 3);

- ρ red photon = 6,53957×10¹⁸ kg/m³(3,52966×10^{-58 kg} ÷ 53,97384×10^{-78 m3});

- велика піввісь "сфероїд" (3,52966×10^{-58 kg}) = 7,26764×10^{-26 m (радіус "сфера" 2,34440×10-26 m} × 3,1*);

- мала піввісь "сфероїд"(3,52966×10^{-58 kg}) (V = (4πab²) ÷ 3) = 1,331529×10^{-26 m,}

(√161,91152 (3 × 53,97384×10^{-78 m3}) ÷ 91,32778(4 × 3,14159 × 7,26764×10^{-26 m}) =

= 1,331529×10^{-26 m).}

Частинка фіолетовий фотон (violet photon):

- маса "сфера"-"сфероїд" (1eV/c² = 1,78266184×10^{-36 kg})

2,82×10^-22 eV/c² = 5,02710×10^{-58 kg} = 3,16079×10^{-62 kg} (маса частинки mp) ×

  × 1,59045×10⁴ (частинок mp);

3,26×10^-22 eV/c² = 5,81147×10^{-58 kg} = 3,16079×10^{-62 kg} (маса частинки mp) ×

 × 1,83861×10⁴ (частинок mp);

- радіус "сфера"(5,81147×10^{-58 kg}) = 5,42273×10^{-26 m} (збільшення радіусу "сфери" кожного наступного фотону від red photon (2,34440×10^{-26 m} до violet photon ≈ в 1,15 рази);

- об’єм "сфера"-"сфероїд"(5,81147×10^{-58 kg}) (V = (4πr²) ÷ 3) = 667,94728×10^-78 m³[4 ×

  × 3,14159 × (5,42273×10^{-26 m})³] ÷ 3);

- ρ violet photon = 8,70049×10¹⁷ kg/m³ (5,81147×10^{-58 kg} ÷ 6,67947×10^{-76 m3});

- велика піввісь "сфероїд" (5,81147×10^{-58 kg}) = 16,81046×10^{-26 m (радіус "сфера"}

 5,42273×10^{-26 m} × 3,1*);

- мала піввісь "сфероїд"(5,81147×10^{-58 kg}) (V = (4πab²) ÷ 3) = 3,079904×10^{-26 m,}

(√2003,84184×10^{-78 m3} (3 × 667,94728×10^{-78 m3}) ÷ 211,24629×10^{-26 m}(4 × 3,14159 ×

× 16,81046×10^{-26 m}) = 3,079904×10^{-26 m).}

Наше твердження про фотони:

1 Збільшення кількості частинок mp в кожному наступному фотоні від red photon до violet photon це: збільшення маси та енергії, збільшення відстані при зміні об’єму "сфера"-"сфероїд" (не "довжини хвилі"), забарвлення фотону через тертя частинок mp при пульсації (зміна об’єму).

2 Зсув випромінюваного світла у червоний бік спектру це: "Сила гравітації масивного тіла здатна відірвати у фотонів (від orange до violet) частинки mp, змінити напрям руху, але не швидкість руху", а не твердження: "Гравітаційне червоне зміщення - це явище зсуву випромінюваного світла у червоний бік спектру в міру його віддалення від масивних тіл".

3 Фотони - це найбільші за масою частинки, що рухаються з швидкістю ≈ 3×10⁸m/s.

5.6 Електрон

Частинка електрон(далі - е^-) змінює об’єм "сфера"-"сфероїд" (без пульсації).

- кількість частинок violet photon в електроні = 1,56748×10²⁷ (9,10938×10^{-31 kg}

  (маса за науковими даними) ÷ 5,81147×10^{-58 kg} (маса violet photon));

- радіус "сфера" е^- = 2,81794×10^{-15 m} (за науковими даними);

- об’єм "сфера"-"сфероїд" е^- (V = (4πr²) ÷ 3) = 93,73104×10^-45 m³[4 × 3,14159 ×

  × (2,81794×10^{-15 m)3}] ÷ 3);

- ρ е^- = 9,71863×10¹² kg/m³ (9,10938×10^{-31 kg} ÷ 93,73104×10^{-45 m3});

- велика піввісь "сфероїд" е^- = 6,19946×10^{-15 m (радіус "сфера"(2,81794×10-15 m ×}

  × 2,2*),

- мала піввісь "сфероїд" е^-(V = (4πab²) ÷ 3) = 1,899856×10^{-15 m,}

(√281,19312(3 × 93,73104×10^{-45 m3}) ÷ 77,90464(4 × 3,14159 × 6,19946×10^{-15 m) =}

= 1,899856×10^{-15 m;}

- енергія "сфера"-"сфероїд" е^- = 5,11113×10⁵ eV/c²(9,10938×10^{-31 kg} × 1 eV/c²) ÷

  ÷ 1,78226×10^{-36 kg});

Тертя частинок violet photon, при зміні об’єму "сфера"-"сфероїд" (без пульсації), надає поверхні е^- заряд (-). Утворились електрони за час від 1,1×10⁴ s до 1,1×10⁵ s.

(* Велика пів вісь для частинок "сфера"-"сфероїд":

- масою від 1×10^{-58 kg} до 6×10^{-58 kg} більша в 3,1 рази від радіусу "сфера";

- масою від 1×10^{-41 kg} до 1×10^{-39 kg} більша в 1,1 рази від радіусу "сфера";

- масою від 1×10^{-32 kg} до 1×10^{-29 kg}  більша в 2,2 рази від радіусу "сфера").

5.7 Нейтрино, протон, кварки, нейтрон

Нейтрино - стабільна нейтральна частинка, що бере участь в слабкій і гравітаційних взаємодіях, майже не взаємодіє з речовиною:

- першого типу електронне нейтрино з частинок red photon, масою - 0,26 еV/с²(за науковими даними) чи 4,63491×10^{-37 kg}(0,26 еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²);

- другого типу нейтрино з частинок violet photon, масою - 0,27 еV/с² (за науковими даними)  4,81318×10^{-37 kg}(0,27 еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²);

- третього типу нейтрино з частинок violet photon, масою - 0,28 еV/с² (за науковими даними)  4,99144×10^{-37 kg}(0,28 еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²).

Протон - стабільна, в складі ядра, елементарна частинка з позитивним зарядом,  масою 1,67262×10^{-27 kg} утворений кварками:

- u-верхній(синій) масою 0,55637×10^{-27 kg} з частинок red photon кристалічна структура - 5,33698×10^{-30 kg} [(2,99383×10⁶ еV/с² × 1,78266×10^{-3 kg}) ÷ 1 еV/с²])  і частинок mp оболонкова ("газова") - 0,55102×10^{-27 kg});

- u-верхній(червоний) масою 0,55754×10^{-27 kg} з частинок red photon кристалічна структура - 5,35436×10^{-30 kg} [(3,00358×10⁶ еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²]) і частинок mp оболонкова ("газова") - 0,55218×10^{-27 kg});

- d-нижній(зелений) масою 0,55871×10^{-27 kg} з частинок violet photon кристалічна структура - 13,02083×10^{-30 kg} [(7,30416×10⁶ еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²]) і частинок mp оболонкова ("газова") - 0,54568×10^{-27 kg}).

Від загальної маси протону: кристалічна структура - 1,4%, оболонкова - 98,6%.

Просторова будова кварків (відповідає будові електрона, зміна об’єму без пульсації) надає поверхням кварків u-верхній(синій) та u-верхній(червоний) - заряд(+), кварку d-нижній(зелений) - заряд(-).

Заряд(-) кварка d-нижній(зелений) не компенсує суму заряду(+) кварків u-верхній(синій) та u-верхній(червоний) тому протон має заряд(+).

При ядерному розпаді кварків - кристалічна структура ділиться:

- u-верхній(червоний) - на 11514743 (5,33698×10^{-30 kg} ÷ 4,63491×10^{-37 kg}) електронних нейтрино першого типу масою 4,63491×10^{-37 kg}, (з них 230295 електронних нейтрино з лівою спіральністю, 230295 електронних антинейтрино з правою спіральністю анігілюють -  розпад до частинок mp),  випромінення 11054153 з лівою спіральністю;

- u-верхній(синій) - на 11124370 (5,35436×10^{-30 kg}  ÷ 4,81318×10^{-37 kg}) нейтрино другого типу масою 4,81318×10^-37, (з них 222487 нейтрино з лівою спіральністю, 222487 антинейтрино з правою спіральністю анігілюють -  розпад до частинок mp),  випромінення 10679396 з лівою спіральністю;

- d-нижній(зелений) - на 26086320(13,02083×10^{-30 kg} ÷ 4,99144×10^{-37 kg}) нейтрино третього типу масою 4,99144×10^{-37 kg}, (з них 521726 нейтрино з лівою спіральністю, 521726 антинейтрино з правою спіральністю анігілюють - розпад до частинок mp) випромінення

25042868 з лівою спіральністю;

- оболонкова ("газова") утворює - електромагнітний імпульс з 5,21667×10³⁴ частинок mp [(0,55102×10^{-27 kg} + 0,55218×10^{-27 kg} + 0,54568×10^{-27 kg}) ÷

  ÷ 3,16079×10^-62 kg].

Нейтрон - електрично нейтральна частинка в складі ядра,  масою 1,67496·10^{-27 kg} утворений кварками:

- u-верхній(синій) масою 0,55637×10^{-27 kg} з частинок red photon кристалічна структура - 5,33698×10^{-30 kg} [(2,99383×10⁶ еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²]) і частинок mp оболонкова ("газова") - 0,55102×10^{-27 kg});

- d-верхній(червоний) масою  0,55851×10^{-27 kg} з частинок red photon кристалічна структура -  13,00519×10^{-30 kg} [(7,29538×10⁶ еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²]) і частинок mp оболонкова ("газова") - 0,54550×10^{-27 kg});

- d-нижній(зелений) масою 0,56008×10^{-27 kg} з частинок violet photon кристалічна структура - 13,43920×10^{-30 kg} [(7,53885×10⁶ еV/с² × 1,78266×10^{-36 kg}) ÷ 1 еV/с²]) і частинок mp оболонкова ("газова") - 0,54664×10^{-27 kg}).

Від загальної маси нейтрону: кристалічна структура - 1,9%, оболонкова - 98,1%.

Заряд(-) кварка d-нижній(зелений) компенсує суму заряду(+) кварків u-верхній(синій) та d-верхній(червоний) - нейтрон електрично нейтральна частинка в складі ядра.

Розпад нейтрона у вільному стані:

- кварк  d-верхній(червоний) (0,55851×10^{-27 kg}) на кварк u-верхній(червоний) (0,55754×10^{-27 kg}) +  електронне нейтрино першого типу (4,63491×10^{-37 kg}) + частинки mp (≈ 0,00097×10^-27  kg);

- кварк d-нижній(зелений) (0,56008×10^{-27 kg}) на кварк d-нижній(зелений) (0,55871×10^{-27 kg}) + електрон (9,10938×10^{-31 kg}) + частинки mp (≈ 0,00459×10^-27kg).

При ядерному розпаді кварки нейтрона розпадаються за схемою розпаду кварків протона.

(Ядро зірки масою більшою понад 10 мас Сонця, що не містить атомів Н, при колапсі утворює нейтронно-протонну зірку збудовану з нейтронів та протонів).

Утворились нейтрино, протони, кварки, нейтрони за час від 1,1×10⁴ s до 1,1×10⁵ s.

5.8 Великий вибух. Розширення Всесвіту. Будова речовини

Гравітаційна, електромагнітна, сильна і слабка взаємодії в кулі 4,43374×10⁴⁷ m³ (об’єм, якої збільшувався) за час від 5,3×10^-35 s до 1,1×10⁴ s створили частинки tsp, mp, photon, які за час від 1,1×10⁴ s до 1,1×10⁶ s об’єднались в: [red photon → кварки(u-верхній(синій), u-верхній (червоний), d-верхній(червоний) та електронне нейтрино першого типу]; [violet photon → електрон, кварк(u-верхній(синій),

d-нижній(зелений), нейтрино другого типу, нейтрино третього типу]; [(кварки + mp) → протон], [(протон + електрон + електронне нейтрино першого типу + mp) → нейтрони], (магне, фотони → елементарні частинки → електрони, кварки, нейтрино, протони, нейтрони),

 [(протони + нейтрони + електрони) → хімічні елементи (¹Н(75,5%), ⁴Не(24,4%), ⁷Lі(0,09991%), ¹⁴N(0,00009%) - речовину нашого Всесвіту масою 1,225×10⁵⁴ g (4,9%)], а підвищення температури кулі до трильйонів градусів завершилося Великим вибухом.

Різна кількість частинок tfp та різна просторова будова речовин з частинок tfp, tsp, mp, photon це: зменшення густини(ρ) від частинок tfp до електрона та різні фізичні, хімічні властивості речовин. Простір, час, гравітацію в об'ємі частинок tfp, tsp, mp, фотонах, речовині та в об’ємі простору між ними - створюють кванти s і t.

Що було першим кванти s і t чи частинки tfp невідомо, але:

- ентропія  квантів s і t (з'єднання (акреція)) завершується утворенням частинок tfp;

- ентропія частинок tfp (гравітаційна, електромагнітна, сильна і слабка взаємодії) та утворення гравітаційних зірок (таблиця 1) завершується утворенням квантів s і t - це і є вічність.

Теорія Великого вибуху вказує: "Всесвіт під час інфляційної епохи розширювався експоненційно тобто розширення значно перевищувало швидкість с(світла), що не є порушенням теорії відносності, через те, що це розширення не пов’язане з рухом матерії, а з розширенням самого простору (від’ємний тиск і велика густина вакууму). Завершення первинного нуклеосинтезу супроводжувалося фазовим переходом вакууму великої густини в сучасний стан густиною 10^-30 kg/m³".

Наше твердження про інфляційну епоху:

- простір не розширювався експоненційно, адже Великий вибух відбувся в об’ємі утвореної речовини Всесвіту просякнутій та оточеній квантами s і t (просторово-часово-гравітаційний континуум);

- причини розширення пояснено в пунктах п.5.2, п. 5.3, п. 5.11. 

 

Схема зародження нашого Всесвіту 

1 - кванти s і t(нескінченність, вічність, безперервність);
2 - щільна енергія з 11,73967×10²⁰⁶ квантів s і t;
3 - частинки tfp (фундаментальні);
4 - частинки tsp (найдрібніші);
5 - частинки від магне до нейтронів;
6 - хімічні елементи: Н, Не, Lі, N;
7 - Великий вибух;
8 - наш Всесвіт.

5.9 Радіоактивність

В ядрах радіоактивних елементів зштовхування протонів, нейтронів, що збудовані з кварків (маса яких більша від вирахуваної в п.5.7) спричинює: випромінювання частинок: β; α; γ; mp - та встановлення маси кварків рівній вирахуваній в п.5.7. (Дія із зовні потоку частинок mp на радіоактивний елемент прискорює втрату ним частинок mp без радіоактивного випромінювання).

5.10 Гравітаційні сталі

Гравітаційні сталі:

- квантова гравітаційна стала Gstg, з якою взаємодіють кванти s і t в нескінченності, вічності, безперервності рухаючись з швидкістю 6,18719×10³⁴ m/s:

Gstg = 2 × 1,91657×10^-138 J = 3,83314×10^-138 J,

де:

- 2 - кванти s і t;

- 1,91657×10^-138 J - енергія кванту s чи t;

- гравітаційна стала G, з якою взаємодіють матеріальні точки (тіла) створена квантами s і t,  які рухаються в матеріальних точках (тілах) з швидкістю 2,06239×10²⁶ m/s:

G = [22,27769×10^{-96 m3} ÷ (3,83314×10^-138 J ÷ 2,35100×10^-53 J)] ÷ 2 ÷ (1 kg) ÷ (1 s²) =

= 6,83184×10^-11 m³kg^-1s^-2,

де:

- 22,27769×10^{-96 m3} - об'єм частинки tfp;

- 3,83314×10^-138 J - енергія двох квантів s і t;

- 2,35100×10^-53 J - енергія  частинки tfp;

- 2 - частинки tfp.

 (За науковими даними гравітаційна стала G = 6,67384×10^-11 m³kg^-1s^-2);

- гравітаційна змінна Gshift-gs гравітаційної зірки (в об’ємі shift-gs рух квантів s і t ≈ 2,29154×10⁹ m/s):

Gshift-gs = [6,83184×10^-11 m³kg^-1s^-2 × (1,33651×10³ m ÷ 1 m)] ÷ 2 =

= 4,56541×10^-8 m³kg^-1s^-2,

де:

- 6,83184×10^-11 m³kg^-1s^-2 - гравітаційна стала G;

- 1,33651×10³ m - радіус новоутвореної гравітаційної зірки (r(gs) - змінний);

- 2 - дві матеріальні точки (тіла), що взаємодіють.

Сила взаємодіє гравітаційної зірки з матеріальними точками (тілами) це: квадрат маси матеріальної точки (тіла) ділений на квадрат відстані між ними і помножений на гравітаційну змінну Gshift-gs гравітаційної зірки:

F= [(Mpoint of matter)² ÷ L²] × Gshift-gs.

5.11 Теорія всього

Теорія всього - це врахування в теоріях "Квантової механіки" і "Загальної теорії відносності", що:

- є тільки два кванти s і t, які рівні довжині Планка (найменша одиниця енергії), тому явище "квантова заплутаність" - відсутнє;

- взаємодіючи при рухові кванти s і t в нескінченності, вічності, безперервності створюють постійну (незмінну) квантову гравітаційну сталу Gstg, яка створює гравітаційну взаємодію матеріальних точок (тіл) між собою;

- квантова гравітаційна стала Gstg це сила, яка надає речовині Всесвіту прискорення;

- електромагнітна, сильна та слабка - фундаментальні фізичні взаємодії матеріальних точок (тіл) від tfp до галактик;

- гравітаційна змінна гравітаційної зірки Gshift-gs змінює швидкість, напрямок руху частинок (tfp, tsp, mp, фотон), речовини Всесвіту та руйнує їх до квантів s і t;

- Es + Et = E = mc².

Сума гравітаційної сили G об’єктів Всесвіту та квантової гравітаційної сталої Gstg:

- не змінює об’єм, швидкість, напрямок руху частинок tfp, tsp;

- не змінює об’єм та швидкість  руху, але змінює напрямок руху частинок mp;

- змінює об’єм (пульсація) і напрямок руху фотонів, здатна відривати частинки mp від фотонів, але не змінює швидкість руху фотонів;

- змінює об’єм (без пульсації), швидкість, напрямок руху речовини Всесвіту (нейтрино, електронів, протонів, нейтронів, атомів, планет, зірок), що рухаються з швидкістю меншою від ≈ 3×10⁸ m/s.

Радіус нашого Всесвіту рівний - 2,36853×10¹⁰⁴ m [(6,18719×10³⁴)³ × 1 m].

Класифікація, властивості частинок

Таблиця 2

Символ:	кванти s і t  (квант stg):	частинка tfp	частинка tsp
Склад:	Квант простору - квант часу - гравітація	Зародкові	Паросткові
Сім'я:	Вічні	Фундаментальні	Найдрібніші
Вид:	Вічні	Фундаментальні	Найдрібніші
Участь у взаємодіях:	Створення: простору, часу та постійної (незмінної) квантової гравітаційної сталої Gstg	Слабка гравітаційна - у нашому Всесвіті	Гравітаційна - у нашому Всесвіті
Античастинка:	Відсутня	Відсутня	Відсутня
Статус:	Теоретично розрахована	Теоретично розрахована	Теоретично розрахована
Передбачена:	21 століття	21 століття	21 століття
Маса:	0 (kg)	2,61223×10-70 kg	2,87345×10-67 kg
Густина	-	1,17257×1025 kg/m3	9,17167×1021 kg/m3
Розмір	Довжина: кванту s = = кванту t = 1,61624×10-35 m	Радіус: 1,74553×10-32 m	Радіус: 1,92008×10-30 m
Час життя:	Просторово-часово-гравітаційний континуум (нескінченність, вічність, нерозривність)	Від утворення  частинок tfp зі Щільної енергії до наступного утворення Щільної енергії.	Від утворення частинок tfp зі частинок tfp до наступного утворення Щільної енергії.
Об'єднання:	Утворення: Щільної енергії,частинок tfp,  гравітаційних зірок	Утворення  частинок tsp,  (речовини)	Утворення частинок mp (речовини)
Квантові числа:	-	-	-
Енергія:	s = t = 1,91657×10-138 J	2,35100×10-53 J	2,58610×10-50 J
Спін ħ:	-	-	-
Будова: